Информация
Категории:
Оценка модератора:
Нет
Оценка пользователей:
Нет
Переходов на сайт:
0
Переходов с сайта:
0
Психолого-педагогічний семінар

Психолого-педагогічний семінар

Психолого-педагогічний семінар — це одна з основних форм ме­тодичної роботи, яка полягає в ознайомленні з новітніми досягнення­ми психолого-педагогічної науки і передового досвіду та в обговоренні слухачами повідомлень, доповідей, рефератів, виконаних ними за ре­зультатами досліджень самостійно чи під керівництвом спеціалістів у цій галузі.

 

Організація психолого-педагогічного семінару потребує високої кваліфікації організаторів методичної роботи або прямих зв'язків з уче­ними, педагогами, кваліфікованими лекторами інститутів післядиплом- ної педагогічної освіти. Важливою позитивною тенденцією в роботі психолого-педагогічного семінару є органічний взаємозв'язок теорії та практики.

 

Проводячи заняття психолого-педагогічного семінару, необхідно за­безпечити атмосферу творчості, неформального спілкування. У деяких випадках після творчого повідомлення можна організувати дискусію, диспут. Під час роботи семінару можливе колективне вирішення на- вчально-педагогічних завдань.

Психолого-педагогічні семінари можуть бути ефективною формою залучення вчителів до творчої науково-дослідницької діяльності. Прак­тика свідчить, що робота такого семінару впродовж багатьох років по­мітно підвищує загальну і педагогічну культуру його учасників.

 

Етапи роботи семінару

1. Вибір теми.

2.  Складання плану.

3.  Добір літератури.

4.  Визначення проблеми.

5.  Вивчення проблеми. •

6.  Написання тез, рефератів, повідомлень.

7.  Виклад змісту рефератів, повідомлень.

8.  Формулювання рекомендацій.


Зворотний зв'язок

Виконання рекомендацій, творче їх осмислення та впровадження в практику роботи.

Робота над колективною науково-методичною темою (проблемою)

Робота над колективною науково-методичною темою (про­блемою) — це колективна форма пошукової роботи, спрямованої на розв'язання актуальної психолого-педагогічної проблеми з метою вдосконалення навчально-виховного процесу та підвищення професій- но-кваліфікаційного рівня вчителів.


Алгоритм роботи педагогічного колективу над реалізацією науково-методичної теми (проблеми)

1.  Попередня підготовка до впровадження нової педагогічної ідеї (концепції).

2.  Забезпечення теоретичної та психологічної готовності педагогів школи до впровадження нових наукових ідей, концепцій, рекомендацій.

3.  Вибір (постановка) науково-методичної теми (проблеми).

4.  Ознайомлення з висвітленням проблеми в психолого-педагогіч- ній літературі.

5.  Уточнення теми (проблеми) і складання плану науково-методич­ної роботи.

6.  Пошукова діяльність колективу школи щодо вирішення завдань колективної теми (проблеми); систематичне накопичення матеріалу.

7. Аналіз та узагальнення результатів пошукової діяльності, форму­вання перспективного педагогічного досвіду з обраної теми (проблеми).

8. Упровадження в практику роботи педагогів школи досвіду реалі­зації нових педагогічних ідей, концепцій та рекомендацій.

9. Підбиття підсумків роботи над науково-методичною темою (про­блемою).

10. Літературне оформлення результатів колективної роботи.


Вибір теми (проблеми) колективної науково-методичної роботи

визначається:

   поставленими перед загальноосвітнім закладом завданнями;

   потребами та творчими інтересами більшості вчителів школи;

    потребою в теоретичній розробці та практичному вирішенні низ­ки педагогічних проблем.

Вимоги до визначення єдиної науково-методичної теми (проблеми):

    аюуальність теми (проблеми) для діяльності конкретного педа­гогічного колективу;

    відповідність розвитку колективу реалізації конкретних завдань, які випливають із науково-методичної теми (проблеми);

    співзвучність теми (проблеми) сучасним педагогічним ідеям та концепціям;

    колегіальний вибір теми (проблеми) з урахуванням думок найав­торитетніших членів колективу;

    діалектичний зв'язок єдиної шкільної теми (проблеми) з темою чи проблемою, над якою працюють педагогічні колективи міста або облас­ті, з існуючим ППД, з конкретними науково-дослідними установами, спроможними надати допомогу школі своїми методичними розробками;

    цілісність — охоплення науково-методичною темою (проблемою) як навчальної, так і виховної роботи.

Умови ефективності роботи педагогічного колективу над єдиною науково-методичною темою (проблемою):

    аргументований та обґрунтований вибір колективної теми (про­блеми), її актуальність та новизна;

    формування в педагогів інтересу до теми (проблеми) та психоло­гічної готовності до роботи в творчих групах або індивідуально;

    підбір адекватних методів вирішення проблеми, чітке плануван­ня роботи;

    знання педагогами своєї ділянки роботи в комплексному пред­меті дослідження;

   чітке обґрунтування та єдині підходи до структури і змісту основ­них понять, визначення суті педагогічних процесів або явищ;

   якісний та кількісний аналіз проміжних і остаточних результатів колективного творчого пошуку;

    обґрунтованість та оптимальність висновків, підготовка за резуль­татами науково-методичної продукції.

Аналіз результатів роботи над колективною науково-методичною темою (проблемою) здійснюється на основі:

    аналізу шляхів реалізації науково-методичної теми (проблеми) школи;

   визначення конкретних успіхів у роботі над колективною темою (проблемою) та розкриття їх причин;

   виявлення упущень та аналіз їх причин;

   узагальнення результатів вивчення стану викладання навчаль­них предметів;

   розкриття зв'язку між підсумками роботи над колективною на- уково-методичною темою (проблемою) та якісним складом педагогіч­них кадрів;

    аналізу використаних форм та методів методичної роботи, їх при­датності для розв'язання проблеми школи;

   аналізу остаточних результатів методичної роботи в навчальному закладі;

   конкретності розроблених за наслідками роботи рекомендацій;

   визначення завдань роботи на перспективу.


Розв'язання педагогічних ситуацій

Педагогічна ситуація — сукупність умов і обставин, які вимага­ють швидко приймати педагогічно правильні рішення.


Складні педагогічні ситуації виникають часто, і педагог має бути готовим до них. Уміння передбачати ситуацію, готовність впливати на неї зміцнюють авторитет педагога, стимулюють його творчу актив­ність, карбують педагогічну майстерність.


Педагогічна ситуація може перетворитися на проблему або завдання. У педагогічній ситуації центральним елементом є суб'єкт, у завданні — знакова модель, а в проблемі — суперечності.


Щодня перед педагогами постають проблеми. Як їх розв'язувати? Кожен робить це по-своєму, виходячи з особистого досвіду, знань та вмінь. Є певні закономірності, врахування яких може сприяти більш раціональному впливу на педагогічні ситуації, заощадженню часу, кош­тів і здоров'я.


Рецепту для кожної окремої педагогічної ситуації не існує, але уп­равлінню ними могли б сприяти такі заходи:


    практикуми для вчителів-предметників, класних керівників, ви­хователів щодо визначення способу підпорядкування педагогічної си­туації;

   засідання малих педрад, моделювання педагогічних ситуацій, де педагоги і психологи могли б їх проаналізувати, накреслити програ­му дій;

® робота з сім'єю — надання допомоги батькам у становленні осо­бистості учня через їх загальну педагогічну освіту, вироблення про­грами дій школи та сім'ї;

® індивідуальна корекційна робота психолога;

    створення психологічного комфорту для педагогічного та учнівсь­кого колективів;

   надання допомоги педагогам у самоосвіті.


Алгоритм управління педагогічними ситуаціями

1.  Зберіть і запишіть інформацію (уявіть, що збираєте її не для себе; такий прийом стримує емоції, які заважають діяти розумно).

2.  Чітко визначте проблему.

3.  Сформулюйте ситуацію (проблема, її учасники; стежте за змінами в ситуації, бо вони можуть змінити і навіть стимулювати проблему).

4.  Зрозумійте причину.

5.  Зберіть інформацію про учасників педагогічної ситуації (кого це стосується, які в кого ролі).

6.  Чітко уявіть головну мету (чого бажаєте в результаті ви та інші).

7. Розберіться, чи потрібна допомога (підтримка).

8.  Визначтесь із прийнятною для вас тактикою і технікою дій.

9.  Обміркуйте якомога більше варіантів виходу із ситуації.

10. Проаналізуйте всі ці варіанти (плюси, мінуси).

11. Виберіть основний варіант.

12. Виберіть запасні варіанти.

13.  Уявіть найгірший результат в усіх варіантах, який реально може бути за умови невдачі.

14. Вибравши основний шлях виходу із ситуації, забудьте про всі інші.

15. Складіть план дій (із термінами).

16. Заохотьте, змотивуйте, налаштуйте себе.

17. Почніть рішуче діяти за планом.

18.  Перевірте правильність дій, щоб, за потреби, змінити їх тактику чи техніку.

Комментарии:

Комментариев нет

Добавить свой комментарий:
Имя:

E-Mail адрес:
Комментарий:
Ваша оценка:
Введите число, которое Вы видите на картинке:
Отправить